Артем Ляшанов: що український фінтех може запропонувати європейському ринку платежів

Колонка вперше опублікована для видання The Page 21 серпня 2024 року.

Мене звуть Артем Ляшанов, я СЕО fintech-компанії bill_line. Почнемо з банального – українська технологічна галузь є конкурентною на світовому ринку. Однак якщо раніше першу скрипку грали саме велику аутсорс-компанії, які розробляли продукти для замовників по всьому світу, то зараз на перший план виходять саме продуктові. Саме про це свідчить свіжий рейтинг DOU ТОП-50 брендів: до нього увійшли вже 20 продуктових компаній та сім гібридних.

Про причини таких змін казали вже не раз: іноземні замовники не завжди готові працювати з компанією, офіс якої знаходиться в країні, де йде найбільша сухопутна війна з часів Другої світової. Продукт, з іншого боку, proudly made and owned in Ukraine, самим своїм існуванням, розвитком доводить, що для бізнесу, який уміє адаптуватися, просто не існує складних ситуацій. 

Особливе місце серед таких продуктів займають фінтех-проєкти – платіжні процесинги, сервіс-провайдери тощо. Словом, ті, хто створює платіжні рішення для бізнесу, які в Україні звикли вважати буденністю: зручна та сучасна оплата карткою будь-чого та будь-де.

Я не буду першим (і навіть не другим), хто скаже, що рівень платіжної інфраструктури країн ЄС за деякими винятками нижчий за український. Профільні експерти нашої сфери розповідали про це майже 10 років, а широко відомим це стало у 2022 році. Тоді мільйони українців, тікаючи від війни, зрозуміли, що в ЄС далеко не все можна моментально оплатити карткою, майже немає моментальних p2p-переказів, а держпослуги знаходяться у глибокому офлайні. 

Війна прискорила процеси міжнародної інтеграції всього українського бізнесу. Фінтех не є виключенням і навіть крокує в авангарді: на 2024 рік 33% з 246 вітчизняних фінтех-проєктів працюють на міжнародному ринку, а ще 52% планують таку експансію. Але що, окрім очевидних продуктових рішень, може стати конкурентним на ринку ЄС?

Насправді відповідей більше, ніж одна, проте хотілося б розповісти про не настільки очевидні речі, як перекази між картками чи банкінг. У цій статті я розповім про ринок embedded finance (вбудовані фінанси) та трендовий метод pay by bank, а також про бум дрібного кредитування через buy now pay later (купуй зараз – плати потім). 

Вбудовані фінанси та pay by bank як велика перспектива

Термін embedded finance може звучати незрозуміло лише в теорії, бо на практиці з ним знайома більшість українців. Якщо ви хоч раз оплачували покупку онлайн окремою кнопкою, яка дозволяла в один клік підтвердити покупку в застосунку, а не вводити всі дані –  ви прекрасно розумієте, що таке embedded finance загалом та  pay by bank конкретно. 

Мова про можливість здійснювати оплати через вбудовані у сайти чи застосунки рішення від найпопулярніших банків(наприклад, сканування qr-кодів у mono або швидкий вибір картки без введення даних у 24Pay). В Україні ці функції працюють вже багато років у найбільших онлайн-рітейлерів, однак для європейського споживача це the next big thing. 

Чому так? Бо законодавство країн ЄС досить консервативне, а економіка стабільна. Ринок давно сформувався, як і правила на ньому, а також відсутні кризові явища, які стимулюють конкуренцію між гравцями фінансового ринку. Банки та небанківські фінустанови зосереджуються на дотриманні законодавства та рідко вкладають ресурси у  disruption-моделі – проєкти, що можуть радикально змінити підхід і таким чином різко збільшити клієнтську базу через новий рівень комфорту для споживача. Хіба не так свого часу було з вами, коли ви вперше оплатили комуналку з телефона чи ноутбука, або ж переказали гроші за 10 секунд? 

Так, на європейському ринку присутні свої потужні фінтех-гравці: Revolut, N26, Monzo тощо. Однак вони охопили далеко не всіх, а тому простору для конкуренції більш ніж достатньо. 

Мої слова підтверджені не тільки досвідом, а й сухою статистикою. Аналіз європейського ринку вбудованих фінансів від McKinsey & Company говорить про наступне:

• За останні десять років у Європі обсяги embedded finance зростали втричі швидше, ніж пряме кредитування; 
• 40% споживачів вже віддають перевагу онлайн-інструментам кредитування під час покупки авто;
• До 2030 року ніша зможе генерувати до 25% продажів банківських послуг фізособам і охопити таку ж кількість всього роздрібного кредитування МСБ (наразі вона генерує до 10%);
• До 2030 року обсяг ринок вбудованих фінансів може перевищити 100 млрд євро і становити до 15% від усіх доходів банків.

Чи скористаються українські фінтех-компанії з такого попиту, маючи готове технічне рішення та експертизу його адаптації – питання риторичне. 

Buy now, pay later – технологічне кредитування 

Інша перспективна для нас ніша – розвиток buy now, pay later (або BNPL) – система короткого кредитування, що знайома нам як “оплата частинами”. За даними тих же McKinsey, з 2016 по 2023 рік, частка BNPL у продажах e-commerce на семи європейських ринках зросла з 2% до 10%. У країнах Північної Європи обсяги виданих кредитів, отриманих через методи BNPL, зростали на 8–10% на рік з 2016 по 2022 рік, тоді як традиційне роздрібне кредитування демонструвало позитивний результат лише на рівні 4–5%.

Яскравий приклад цього кейсу – знайома багатьом кнопка миттєвої розстрочки на етапі оплати, яку в Україні давно інтегрували собі найбільші рітейл-майданчики. Перепакувати таку модель з дотриманням усіх вимог європейського законодавства можливо – головне мати технічну експертизу. 

Переваги для бізнесу

І чому ж стабільний європейський ринок може бути зацікавлений у зміні консервативного підходу на більш інноваційний від українських фінтех-компаній? По-перше, не буде потрібно нічого вигадувати, весь процес вже описаний та готовий до реалізації. По-друге, це вигідно як для мерчантів та банків, що їх обслуговують, так і для кінцевого споживача, і ось чому. 

Зниження витрат

В першу чергу завдяки таким прямим платежам, як pay by bank чи BNPL, досягається суттєве зниження комісії інтерчейндж. Так-так, це та сама внутрішня комісія за обробку платежу: чим вища вона, тим менше вигоди для бізнесу, а більше для банку. За моїми даними, такі direct-методи дозволяють підняти конверсію майже на чверть і досягати показників 95%, що є дуже суттєвим.

Збільшення конверсії платежу та його швидкості

Конверсія у випадку платежів – це показник того, скільки клієнтів оплатили покупку та не “кинули кошик”. Чим простіше побудований спосіб оплати, тим з більшою ймовірністю покупка буде успішною. А що може бути більш простим та швидким, аніж оплатити в один клік, просто підтвердивши покупку в банківському застосунку?

Зниження вірогідності фроду

Платіж, що ініціюється на сайті онлайн-рітейлера, але валідується у застосунку банку завдяки двохактній авторизації чи біометрії, дуже важко перехопити та відтворити сторонній особі.

Зниження кількості чарджбеків

Чарджбеком є процедура оскарження транзакції за карткою, з якою користувач можу з різних причин не погоджуватися.  У pay by bank поріг для оскарження вищий, аніж на оплаті кредитною карткою, а тому мерчанти мають більше простору для маневрів у питанні оскарження  чарджбеку. Це величезна перевага для останніх, якщо сферою бізнесу є емоційні покупки – наприклад туризм. 

Технологічність, гнучкість та швидкість – те, що завжди рухає прогрес та дозволяє перемогти більш стару економічну модель. І розрив між консервативними банками та інноваційними сервісами буде зростати. Ці та інші ніші – справжня можливість для українського технологічного бізнесу бути драйвером інновацій не тільки на “домашньому полі”, а й по всьому світу. І, я впевнений, ми використаємо цей шанс на 100%.