Пʼять років розробки та найкращий захист: історія української гривні

2 вересня в Україні традиційно вважається Днем гривні. Саме в цей день вступив в силу указ президента України Леоніда Кучми “Про грошову реформу в Україні”, в рамках якого запроваджувалася нова повноцінна валюта — гривня і її сота частина — копійка. Команда fintech-компанії bill_line вітає нашу країну з 28-річчям гривні та вирішила розповісти, яким був шлях нашої держави до власних грошей, які є основою нашої щоденної роботи. 

Багато хто задається питанням, чому Україна отримала незалежність у 1991 році, але власна валюта зʼявилася лише у 1996-му? Простої відповіді немає, адже фінансова система пройшла довгий (і тернистий) шлях еволюції та становлення. В ній було все, від перших валют на простому папері до секретних операцій з доставки.

“Картки споживача” як перший валютозамінник

Зобовʼязання щодо введення власних грошей Україна поклала на себе у Декларації про державний суверенітет від 16 липня 1990 року. Зокрема, у розділі VI “Економічна самостійність” звучало наступне: 

Українська РСР самостійно створює банкову (включаючи зовнішньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет, а при необхідності впроваджує свою грошову одиницю.

До грудня 1990 року паралельно з радянськими рублями в обігу перебували перші купони (офіційна назва “Картка споживача”) – одноразовий валютозамінник, дозволений у якості засобу розрахунку. Перші купони були відрізними та друкувалися на звичайному папері, а тому не могли існувати довго. 

Як затверджували гривню (дуже багато постанов)

Ще навесні 1991 року, тобто до проголошення незалежності, почалася робота над створенням власної валюти. Питання контролювало одразу два органи Верховної Ради: 

• Комісія з питань економічних реформ і управління народним господарством;
• Комісія з питань культури та духовного відродження. 

14 листопада 1991-го Верховна Рада ухвалила постанову про запровадження національної валюти. У ній ще не було слова “гривня”, її ще доведеться обрати у дискусії.

На користь гривні говорила не тільки історична тяглість князівської доби, а й новітня історія: у 1917-1918 році, паралельно з карбованцями, грошовий знак з такою назвою випускає як УНР, так і Українська Держава Павла Скоропадського. Дизайни першої валюти модерної України створив легендарний ілюстратор Георгій Нарбут. 

Не всі парламентарі тяжіли до гривні. Одні розглядали вже згаданий карбованець, численні представники комуністів та російські симпатики пропонували залишити рубль, окремі депутати вносили назву “куна” (грошова одиниця Хорватії), а представники діаспори запропонували “український долар”. Замість копійки ми могли отримати сотий, резану або шаг. 

24 серпня 1991 року Україна проголосила незалежність (акт ще мав затвердити грудневий референдум), але вже у вересні уряд почав робити подальші кроки у бік грошового суверенітету.

Так, ви вгадали, прийняли ще ряд постанов. 18 вересня вийшов документ “Про створення потужностей з виготовлення національної валюти і цінних паперів”. Нацбанк почав процеси будівництва відповідних обʼєктів, а 10 грудня – за 2 тижні до відставки президента СРСР Горбачова – випустив постанову “Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України”.

Купоно-карбованець та гіперінфляція

У грудні 1991-го радянський союз зник з карти, а економічний колапс від руйнування фінансової системи загрожував знецінити нову валюту. Можливо, саме з цих причин тодішній голова НБУ Володимир Матвієнко не підписав гривню до друку. Замість них вже 10 січня 1992 року регулятор вводить тимчасову валюту – купоно-карбованці. 

Як відомо, немає нічого більш постійного, аніж тимчасові речі: купоно-карбованець проіснував до 25 серпня 1996 року та встиг знецінитися у 100 000 разів. Саме за таким курсом його можна було обміняти на 1 гривню у 1996-му. Тимчасовий грошовий знак прийняв на себе удар гіперінфляції 90-х, поки уряд не стабілізував економіку та вводив постійні гроші. 

Як постала гривня

Дизайн майбутньої гривні розробили художники Василь Лопата (портрети видатних постатей та пейзажі) і Борис Максимов (дизайн купюр, орнаменти, шрифти). 

Цікавий факт: у квітні 1991 року – до проголошення незалежності – роботи над дизайном валюти велися не для незалежної України, а для УРСР, тобто “союзної республіки” СРСР. Вже у 1992-му її продовжать вже для нової держави.

До роботи над постійною валютою поставилися дуже серйозно. За браком власних технічних потужностей, перші гривні надрукувала Canadian Bank Note Company – одна з найбільш авторитетних банкнотних компаній світу, що працює для багатьох центробанків. У 1992 році на їх верстатах надрукували “1 гривню”, а у 1994-му – номінали 2, 5 та 10 гривень. 50 та 100-гривневі банкноти вже виготовляли у Великій Британії. Власна  Банкнотна фабрика в Україні зʼявилася у 1994 році, а тільки у 1998-му засновано Монетний двір.

У 1996 році надруковані гривні в обстановці суворої секретності були доставлені в Україну морем з Канади та Мальти. Ця операція мала символічну назву “Щит України”. А вже 25 серпня вже згаданим указом Леоніда Кучми гривня офіційно стала офіційною валютою України. Купоно-карбованцями можна було розрахуватися до 16 вересня, а після цього – лише обміняти. Перший курс гривні до долара склав 1,8 грн і той момент гривня була однією з найбільш захищених від підробки валют світу. І якщо подібний курс тримати зараз неможливо, то високу планку безпеки наша валюта має й досі. 

Цікаві факти про українську гривню

• На купюрі номіналом 1 гривня художник Василь Лопата зробив автопортрет, адже зображень князя Володимира до наших днів не збереглося;
• На першій версії 10-гривневої банкноти зображений не Іван Мазепа, а Пилип Орлик: художники Олександр та Сергій Харуки подали декілька варіантів і затвердили саме такий;
• Дизайн 500 гривень був зроблений за особистою ініціативою Василя Лопати: на момент запуску гривні максимальним номіналом було 100 гривень, а 200-гривнева купюра була у резерві.