Головні тренди українського фінтеху в 2023-му: від транскордонних платежів до оновлень UI 🤑
Колонка вперше опублікована для видання speka.media 27 cічня 2023 року
Традиційно «застійний» для бізнес-сезону січень завершується. Це значить, що транзакційний бізнес почне збільшувати активність та впроваджувати все те, що напланував на цей рік.
У практично всіх сферах вітчизняної економіки девізом 2022-го стала фраза «ми живі, і слава Богу». Проте це не стосується нашого фінансового сектору, який, гадаю, може пережити ядерну війну. Перевіряти цю гіпотезу, звісно, не хочеться, однак стійкість основних банків нікуди не ділася, а НФУ тримають темп інновацій.
Те, що ми вміємо тримати удар, стало зрозуміло ще з 2020-го, коли сфера зростала під час коронавірусу. Проте повномасштабна війна кинула зовсім інший рівень викликів. Ми витримали, а значить наступною фазою стане recovery & upscaling – відновлення та масштабування. Проте як це буде та чи сильний розрив між Україною та західним світом у прогнозах? Так, є, але з нюансами. І ці нюанси на нашу користь.
BaaS по-українськи або чому вбудовані фінанси для нас не новина
Ми не розглядаємо вбудовані фінанси, бо в Україні ці процеси давно тривають та працюють на конкретних продуктах. А для ринку Tier-1 це ефективний спосіб його структурування та розриву між консервативними банками та інноваційними сервісами типу Revolut та Venmo. Про принципову важливість BaaS тавбудованих фінансів багато пише аналітик Рон Шевлін. Я з ним повністю згоден, проте в Україні ситуація цікавіша.
Справа у тому, що найбільш інноваційні банки (зі зрозумілих всім причин спочатку «Приват», потім і mono) давно впроваджують свої вбудовані рішення для бізнесу. В першу чергу це стосується можливості здійснювати оплати через вбудовані у сайти чи застосунки рішення від цих банків: через сканування qr-кодів mono або швидкий вибір картки без введення даних у 24Pay.
Інший приклад – миттєві розстрочки від найбільших сервісів мікрокредитування, що також інтегровані у найбільші рітейл-майданчики.
Навіть класичний BaaS для нас не новина: майже всі українські необанки працюють як субліцензіати (використовують банківську ліцензію) існуючих банків. Крім того, саме за рахунок надання в оренду працює більшість українських небанківських psp. Наш ринок у цьому питанні дійсно дуже зрілий, і головна причина — відсутність старих надійних рішень та необхідність активного розвитку платіжної інфраструктури тут і зараз.
Транскордонні платежі та зростання SEPA Instant
Війна зробила мільйони українців вимушеними переселенцями. Мільйони сімей розділені кордонами не тільки політичними, а й фінансовими: багато хто вже почав працювати у країнах ЄС та інтегрований у фінансові процеси країн, де проживає. Це створює великий й досі не реалізований потенціал простих та дешевих транскордонних переказів між тими, хто евакуювався й тими, хто залишився — адже для таких платежів SEPA чи Western Union явно недостатньо.
Першою ластівкою цього тренду став нещодавній анонс запуску необанку stereo у Польщі. Ні хвилини не сумнівався, що першим буде саме Fintech Band. Я очікую, що найбільші банки представлять свої рішення, що спростять грошові перекази в Україну як у форматі нових проєктів, так і унікальних умов у вже існуючих додатках чи фізичних відділеннях.
При цьому в нашій бізнес-практиці 2022 року в питаннях фінансових розрахунків України та ЄС все частіше фігурують банківські перекази SEPA – причому саме SEPA Instant.
Вони вирішують головну проблему переказів по IBAN — швидкості зарахування коштів. Це моментальний переказ на рахунки на рахунок по IBAN, який нічим не поступається базовим картковим переказам Visa та Mastercard і стає їх новим основним конкурентом. Платити через застосунок або QR швидше та зручніше, бо не треба вводити свій номер картки, CVV і т.д.
За минулий рік попит на ці перекази зріс більш ніж вдвічі, і я маю сумніви, що цікавість до SEPA Instant кудись зникне. Єдина проблема не у нас: наразі не всі банки ЄС підтримують формат Instant, проте це лише питання часу.
Впровадження норм європейського законодавства в український фінтех
Посилення міжнародного фінансового співробітництва та створення спільного проєкту з фінансовими установами Єврозони неможливе без завершення інтеграції GDPR та доктрини PSD2. Ліцензування у ЄС — процес не дуже швидкий з точки зору бюрократії, проте гарантовано прозорий.
Він так чи інакше буде спонукати весь ринок до росту: українські банки та НФУ будуть інтегруватися у фінансові процеси та нормативку ЄС, а на європейському ринку буде посилюватися конкуренція, адже з технічного боку український фінтех випереджає більшість європейських країн (окрім Великої Британії, Естонії та, можливо, німецького N26).
Платіжна локальність та криптоплатежі в українському рітейлі
За минулий рік можна було спостерігати не тільки глобалізацію фінансових процесів, а й локальність засобів її реалізації. У таких країнах, як Бразилія, Канада, Австралія, Німеччина, Польща, дедалі більше розвиваються локальні методи\гаманці, локальні перекази між банками. Visa та Mastercard втрачають монополію у внутрішньодержавних переказах, знижується емісія.
Це, звісно, не вирішує кейси оплат за кордонами. Однак наша робота на ринку Бразилії з платіжним методом Pix дозволяє зробити головний висновок: своїм довіряють більше, не в останню чергу завдяки підтримці місцевих регуляторів.
Не хотілося б багато зупинятися на питанні криптоплатежів, особливо в руслі колапсу біржі FTX. Тим не менш, всі відомі мені українські ритейлери, які інтегрували опцію оплати криптовалютою, дуже задоволені результатами та середнім чеком клієнта. Гадаю, криптовалюти як засіб переказу та оплати у найближчий рік не стануть великим трендом, але будуть мати як своїх клієнтів, так і давати додаткові можливості для бізнесу.
Великий апгрейд еквайрингу
Роками базовий юзерфлоу еквайрингу був незмінним, крім інтеграції gamechanger-методів Google Pay та Apple Pay. Однак час йде, розвиток ринку та війна внесли необхідні корективи. У 2022-му український користувач став ще більше користуватися підписками на сервіси, донатити на благодійність та краудфандити.
На всі ці звички український ринок вже реагує змінами: все більше еквайринг-бізнесів впроваджують рекурентні платежі, інтегрують благодійні можливості та всіляко сприяють спрощенню та безшовності процесів краудфандингу. Ми у bill_line теж це помітили і внесли необхідні зміни у наше платіжне рішення. Впевнений, якісні зміни користувацького досвіду – це те, що чекає на кожен бізнес. Upgrade or die, як-то кажуть.
